АВТОМАНДРІВНИ́К, а́, ч.
Людина, що здійснює поїздку, подорож на автомобілі; автотурист.
Автомандрівник із Центральної Європи потрапив на Мальту і здивувався, що автомобілі тут їздять, не дотримуючись правил (із журн.);
За кермом елітного транспортного засобу був мешканець Івано-Франківська, який хотів потрапити на територію Польщі. Не міг автомандрівник знати, що на нього вже чекали прикордонники, які мали певну інформацію щодо використання ним різних номерних знаків в Україні та Польщі (з газ.).
-а, ч.
Людина, що здійснює поїздку, подорож на автомобілі; автотурист.