-а, -е.
1) Який що-небудь з'єднує.
2) грам. Який з'єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники).
3) юр. Який служить для розв'язання та усунення суперечностей, розбіжностей.
【形】
1) 法 调解的, 调停的, 调和的
Єднальна комісія 调解委员会
2) 语 联合的
Єднальний сполучник 联合连接词
єдна́льний
[йеиднал'нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
1) uniting
2) грам. (про сполучник) copulative