АНТОНІМІ́Я, ї, ж., лінгв.
Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням.
На основі протиставлювального переосмислення стає можливим досягнення ефекту іронії, побудованого на явищі антонімії в межах прислів'їв та приказок (з наук. літ.).
-ї, ж.
Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням.
[antonimija]
ж.
antonimia