ІДІОПАТІ́Я, ї, ж., мед.
Хворобливий, патологічний стан, не пов'язаний із видимою причиною.
Ідіопатія розвивається самостійно, її не викликають і не супроводжують інші хвороби (з навч. літ.).
-ї, ж.
1) Розлад невідомої етіології.
2) мед. Будь-який первинний патологічний стан; те, що виникає всередині порушеного органа, а не в результаті зовнішніх дисфункцій.