А́НГЕЛЬСЬКИЙ

А́НГЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до а́нгел 1. Її душа не могла раптом порвати побожних мелодій, чистих і гарних, як ангельські хори (Коцюб., 11, 1955, 119). 2. перен., розм. Який відзначається ласкавістю, покірливістю, ніжністю, добротою і т. п. [Жінки:] Ось ідуть сюди черниці.. [Гарасим:] А, се ті, що ангельський голосок мають, а чортову думку (Мирний, V, 1955, 77); Не удавай святої з себе, не обдурить мене нічим, ні синім поглядом, як небо, ні личком ангельським твоїм (Сос., II, 1958, 118). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 44.

А́нгельський и а́нгольський, а, е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.