ЄГИПЕТ
Держава у Пн. Африці та на Синайському півостр., на узбережжі Середземного та Червоного м. Узбережжя (довж. 2700 км) малодоступне; долина і дельта Нілу (3% території) становлять вел. оазу між Лівійською та Аравійською пустелями; клімат тропічний вкрай сухий, на пн. узбережжі субтропічний (середземноморський); від IV до VI дує гарячий сухий вітер хамсін. Арабізовані нащадки стародавніх єгиптян 98%, в тому числі копти 7%; державна релігія іслам; щільність заселення у долині та дельті Нілу до 1550 мшк. на км2, міське населення 47%. Слабо розвинута країна, експортер нафти; важливе джерело валютних надходжень — експлуатація Суецького каналу та туризм; вирощування: зернових (рис, кукурудза, пшениця), цукрової тростини, стручкових, бавовни (найбільший у світі виробник), арахісу, овочів та фруктів, сочевиці; видобуток нафти, природного газу, фосфоритів, руд заліза й марганцю, вугілля; машинобудівна, металургійна, засобів транспорту, хіміч., електротехнічна, електронна, паперова, харчова (цукрова, олійна), легка (бавовняна, чинбарська, швейна) промисловість; 1993 Є. відвідало 2,5 млн. туристів; гол. порти: Александрія, Порт-Саїд, Суец. 
геогр. н.
Egypt (Північно-Східна Африка та Синайський півострів Азії)
[jehypet]
Egipt
地理 埃及
Єги́пет, -пту, -птові, в -пті