ПРИСТУП

ПРИ́СТУП, у, ч.

1. Дія за знач. приступи́ти, приступа́ти і приступи́тися, приступа́тися.

План приступу до нового проекту.

2. Навальний напад війська на ворога; атака.

Невеликий козацький загін, що сидів в Азові, мужньо відбив 24 приступи і примусив турків зняти, облогу (з навч. літ.);

// Активні дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь.

Олександр Блок, відгукуючись на розстріл 9 січня, приходить до думки про необхідність з боку робітників озброєного приступу і штурму (П. Тичина).

3. чого, який. Момент загострення хвороби; напад.

Приступ гострого апендициту починається раптом болями в правій здухвинній ділянці, у підложечковій ділянці або в ділянці пупка нудотою, блюванням, часто з підвищенням температури (з наук. літ.);

Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо “звикли до неї з колиски”, а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (З. Тулуб);

Старий Невкипілий, Прокіп Іванович, вже другий місяць лежав прикутий до постелі гострим приступом ревматизму (А. Головко);

У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (В. Козаченко);

// перен. Різкий вияв якого-небудь фізичного або душевного стану, почуття і т. ін.

Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти цей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка);

– Ти коли це так навчився розмовляти з батьком? – .. ледве стримав [Супрун] приступ обурення (М. Стельмах);

Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками, перебираючи в пам'яті фронтові зустрічі останніх днів (В. Кучер).

4. перев. до кого – чого, розм. Можливість заходити кудись, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з кимось, брати щось і т. ін.; доступ.

Палила [Палагна] поміж маржиною ватру.., аби до неї не мав приступу злий (М. Коцюбинський);

Стелила [ожина] .. своє довге пруття й показувала ягоди, ще недостиглі, бо червоні. Але приступу до ягід боронила завзято .. гострими колючками (Л. Мартович);

* Образно. Кілька день блудила Маруся в казкових підземеллях .. фантастично проста різьба народної фантазії знаходила якийсь короткий приступ до її душі і заволодівала нею цілковито (Г. Хоткевич).

На при́ступ іти́ (ки́датися) / піти́ (ки́нутися) див. іти́;

На при́ступ труби́ти див. труби́ти;

При́ступу нема́ див. нема́.

◇ Без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) див. підступа́ти;

Бра́ти / взя́ти шту́рмом (при́ступом) див. бра́ти;

З пе́ршого ра́зу (при́ступу) див. раз¹;

(1) Ні (ані́) при́ступу до кого:

а) хтось не може бути подоланий, захоплений і т. ін.; надійно захищений.

– Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (А. Головко);

б) не можна побачити когось, зустрітися з кимсь; загордився хтось.

– Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його [до нього] ані приступу! – говорила Соломія до матері (І. Нечуй-Левицький).

АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Смілянський); Перед рішучим ударом Білогрудові доведеться з частиною свого взводу піти в глибоку розвідку в тил ворога (Ю. Бедзик); Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар).

ДО́СТУП (можливість бувати десь, зустрічатися з кимсь, користуватися, займатися чимсь), ХІД (ХО́ДИ), ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПРИ́СТУП розм., ДВЕ́РІ розм. В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю, право доступу сюди мали тільки люди найнеобхідніші (О. Гончар); (Петро:) Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (І. Карпенко-Карий); Шлях до всебічного вивчення атомних ядер відкрився перед фізиками лише після того, як вони навчились впливати безпосередньо на ядро атома (з журналу); — Не можуть звірі сказати, що чоловік тепер так зовсім загороджує їм дорогу до поступу (І. Франко); Здавалося їй, що сюди до Славка не має приступу жодна дівчина, жодна молодиця (Лесь Мартович); Два роки він уже старається попасти до гімназії. Що ж буде, як він і тепер не попаде? Це, виходить, закрити йому двері до знання (Г. Хоткевич).

ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Козаченко); Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти сей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка); Юрій відчув напад нудьги. Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); З комісаром стався серйозний припадок істерики (Д. Бедзик); Зараз у нього істерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів (А. Кримський). — Пор. 2. спа́лах.

СПА́ЛАХ чого (раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою і т. ін.), ВИ́БУХ, ПОРИ́В, ПО́ЛУМ'Я, НА́ПАД, ПРИ́СТУП. Збудження, викликане недавнім спалахом надії, затухало (Н. Тихий); Шабанов замовк.. Він чекав відповідного вибуху обурення і протесту (О. Довженко); Зосередженість і пориви лихого запалу заслоняли від стороннього ока м'якість доброї.. вдачі (М. Стельмах); Помітивши Лукію чи, може, відчувши полум'я її гніву, яке вона внесла до кімнати з собою, Яцуба обертається (О. Гончар). — Пор. 1. при́ступ.