Значение слова "ЗЛУЧЕНИЙ" найдено в 6 источниках

ЗЛУЧЕНИЙ

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.

2) у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[złuczenyj]

прикм.

złączony

найдено в "Українській літературній мові на Буковині"

Злу́чений. Дієприкм. від злучити. Із сим злучена й трета характеристична прикмета спілок, а іменно рівноправність всіх членів спілки (Товариш, 1908, 89).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.
2》 у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктивсоединенный

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

злу́чений дієприкметник

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z