СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страта через тортури). (Іфігенія:) Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); — За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Яновський). — Пор. уби́вство.
ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с.
Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови.
– В нашу добу сидіти в тюрмі – це забава, – смакував Швейк далі. – Жодних четвертувань, жодних іспанських чобіт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
До січового товариства приймали тих, хто внутрішньо був готовий і до палі, і до четвертування (із журн.).
-я, с.
Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови.
Quartering