НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́ДРІБ діал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. — про внутрішні органи людини); БЕ́БЕХИ мн., розм., БЕ́ЛЬБАХИ (БЕ́ЛЬБУХИ) мн., зневажл., ПЕЧІНКИ́ мн., розм. (звичайно про внутрішні органи людини); ЛІ́ВЕР (нутрощі забитої тварини, що вживаються в їжу). Мені здавалось, що, доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (О. Досвітній); Після Покрови знову знайшов (Тодір) біля Синяви свою худобину з виїденою серединою (М. Стельмах); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (О. Досвітній); Залізла колька у груди (Андрію), вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський); Пиріжки з лівером.
ПО́ТРОХ, у, ч., рідко.
Те саме, що по́трух 1.
Старенька .. повела Нелю через сінці, де неможливо тхнуло риб'ячими потрохами, у якусь вузьку подовгасту кімнату (Ірина Вільде).
◇ (1) З по́трохом (потроха́ми) – те саме, що З потруха́ми (з по́трухом) (див. по́трух).
– Ось ми тут зараз чули всі “пролетарія” Плахотку. Хіба це чесний пролетарій? Це блазень, якого можна купити й продати з потрохами (А. Шиян).
Вон мой потрошок из сада шлёпает
.По́трох. Искон. Того же корня, что болг. троха «крошка», чешск. troch «немножко» и т. д. Ср. аналогичное развитие семантики в польск. podróbki «потрох» и дробь.
-у, ч.
Народна загальна назва внутрішніх органів тварин (кишечник, легені тощо).