АБРЕВІА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.
Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення.
Більшість іменникових основ у сучасній українській мові утворилася від простих коренів за допомогою афіксів, частина їх постала шляхом словоскладання і абревіації (з наук. літ.).
-ї, ж.
1) лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення.
2) мед. Скорочення індивідуального розвитку органів або їхніх частин; спричинює недорозвиненість або повну втрату органів у нащадків.
[abrewiacja]
ж.
abrewiacja грам.