КНЯЖА́ТА, а́т, мн., іст.
Діти князя (у 1, 2 знач.).
Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Т. Шевченко);
Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, .. княжата – в темряві столітніх дубів (М. Хвильовий).
-жат, мн., іст.
Діти князя (у 1, 2 знач.).
див. дитина