Значение слова "З'ЇЖДЖАТИ" найдено в 8 источниках

З'ЇЖДЖАТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. у якій-небудь кількості); ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ (ненадовго або за кимсь, чимсь). — Док.: приї́хати, дої́хати, прикоти́ти, прикоти́тися, з'їхати, наї́хати, заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться — аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); — Отсе так і побіжу, як ген купці з'їжджають у двір (Г. Квітка-Основ'яненко); Рік у рік з'їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). — Пор. 1. під'їжджа́ти.

СПОВЗА́ТИ (повзком, сунучись, спускатися вниз), ПОВЗТИ́, ЗСУВАТИСЯ, ЗСОВУВАТИСЯ, СУНУТИСЯ, З'ЇЖДЖАТИ, ЗЛАЗИТИ, ЗЛІЗАТИ, ЛІЗТИ, ЗІСКО́ВЗУВАТИ (ЗСКО́ВЗУВАТИ), ЗІСКО́ВЗУВАТИСЯ (ЗСКО́ВЗУВАТИСЯ) розм., ЗСЛИЗА́ТИ (швидко). — Док.: сповзти́, зсу́нутися, посу́нутися, з'ї́хати, злі́зти, зісковзну́ти (зсковзну́ти), зісковзнутися (зсковзнутися), зсли́зну́ти, зсли́зти. Погоня не гаяла часу. Сахно бачила, як з урвища, по скелях і камінню, сповзали люди до води (Ю. Смолич); Зсувається на долівку і так, напівлежачи, скулена, злякана, читає листа (Ірина Вільде); Гора така крута, так і сунуться ноги (Панас Мирний); Два рази з'їжджала (Фатьма) коліньми по дереву вниз (Ю. Яновський); Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (П. Усенко); Дараба вже минула, віддаляється, немов зісковзується по гладкій площі десь у бездонну глибінь (І. Франко); Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (З. Тулуб).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-аю, -аєш і розм. з'їздити, з'їжджу, з'їздиш, недок., з'їхати, з'їду, з'їдеш, док.

1) Їдучи, спускатися звідки-небудь. || Їдучи зверху, потрапляти куди-небудь. || Ковзаючись, сповзати, скочуватися вниз.

2) Їдучи, звертати куди-небудь.

3) Зсовуватися, сповзати зі свого місця.

4) перен., розм. Непомітно переходити на іншу тему, тон (у розмові і т. ін.).

5) перен., розм. Втрачати попереднє становище, успіхи і т. ін.

6) рідко. Виїжджати, вирушати куди-небудь або звідкись.

7) заст. Приїжджати, заїжджати куди-небудь.

8) рідко. Їдучи, підніматися вгору.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-аю, -аєш і розм. з'їздити, з'їжджу, з'їздиш, недок. , з'їхати, з'їду, з'їдеш, док. 1》 Їдучи, спускатися звідки-небудь.
|| Їдучи зверху, потрапляти куди-небудь.
|| Ковзаючись, сповзати, скочуватися вниз.
2》 Їдучи, звертати куди-небудь.
3》 Зсовуватися, сповзати зі свого місця.
4》 перен. , розм. Непомітно переходити на іншу тему, тон (у розмові і т. ін.).
5》 перен. , розм. Втрачати попереднє становище, успіхи і т. ін.
6》 рідко. Виїжджати, вирушати куди-небудь або звідкись.
7》 заст. Приїжджати, заїжджати куди-небудь.
8》 рідко. Їдучи, підніматися вгору.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

тж. з'їздити, док. з'їхати

1) (спускатися) to go down, to come down

з'їжджати з гори — to go downhill

з'їжджати з гори на санчатах, ковзанах та ін. — to slide

2) (звертати) to turn, to swing

з'їжджати з дороги — to turn off the road

3) (з квартири) to move


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】

1) (乘车) 驶下去; 滑下去

З'їжджати з гори 从山上驶下; 从山上滑下

2) 登岸, 下船

З'їхати на берег 下船, 登岸


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
З'ЇЗДИТИ (з гори) спускатися, (мимохіть) сповзати, скочуватися; (зі шляху) звертати; г. (з квартири) переноситися; дк. З'ЇЗДИТИ, (куди) побувати де.
найдено в "Українсько-російському словнику"
несов. - з'їжджати, сов. - з'їхати съезжать, съехать з'їжджати з гори — съезжать, съехать с горы
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
з'їжджа́ти дієслово недоконаного виду розм.
T: 50