ЕБОНІ́Т

ЕБОНІ́Т, у, ч. Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук. Каучук з дуже великим вмістом сірки утворює ебоніт — тверду речовину, що є дуже добрим електричним ізолятором (Заг. хімія, 1955, 317). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 452.