АГО́В, виг.
Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик.
Підняв голову догори і став командувати: “Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну” (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (І. Франко);
– Валю, чуєш, агов, я живий! (А. Малишко).
виг.
Те саме, що аґу (у 3 знач.).
Аго́в, вигук
(вигук) агу, гов, гу