АНЕКДО́ТНИК, а, ч., розм.
Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти.
Першим виглянув у коридор мій сусід по купе, анекдотник і веселун (Ю. Збанацький).
-а, ч.
[anekdotnyk]
ч.
anegdociarz