ВИВЕРТ

ВИ́ВЕРТЕНЬ розм. (повалене вітром дерево), ВИ́ВЕРТ діал. Зусиллям розпуки перескакував я звалені виверти (І. Франко).

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. "Ось сюди, — показувала, завмираючи пересохлим голосом, пригнувшись на передньому сидінні, .. — тут поворот у двір, ось цей будинок" (О. Забужко); І раптом я спиняюсь на звороті — З-під ніг тропа, мов птиця, рве свій лет (М. Бажан); Діти не обходили озера й великого річкового завороту: вони йшли навпростець (З. Тулуб); Поет сідав на лаві в саду. Вибрав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); Головна вулиця з-за вигину вибігає напрямець і спускається під берег (І. Чендей); Коридор несподівано прорізався коротким бічним коліном, там був ще один ліфт (П. Загребельний); Виверти доріг; Мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло. З кожним обертом стежки воно неначе перебігало в оксамитній темряві (Дніпрова Чайка); Пан Микола.. не зауважив, як із-за поворотки з'явилась його дружина (Олена Пчілка); На скруті двох перехресних вулиць Шариївна, поправляючи берет, непомітно обернулась (Ірина Вільде).

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (рух по кривій), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ОБЕРТА́С розм., СКРУТ діал.; ВІРА́Ж (літака, автомобіля тощо). Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти (М. Стельмах); Зробивши ще один повільний крутий зворот з гори, танк немов підстрибнув (О. Копиленко); Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили відразу всі шістнадцять кулеметами (Ю. Яновський); І от якийсь легенький пантерячий скік (літака), виверт якийсь ледве помітний (Остап Вишня); Підкинуло (літак). Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло (М. Бажан); Забрав (Михайлик) у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози й верби (М. Стельмах); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович); Від головного входу летіла до дирекції чорна "Волга", зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний).

ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм., ВИ́КРУТКА розм., ВИ́ВЕРТ розм., ВИ́КРУТНІ мн., розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ФО́КУС розм., ФІ́ҐЛІ-МІҐЛІ мн., розм. (окремий хитрий прийом, спритна дія); ЕКІВО́КИ (перев. словесні викрути, двозначні натяки). Сусана Уласівна пішла на хитрощі: наклала на тарілці на споді купу скибок простої з непитльованого борошна паляниці, а зверху доклала скибками білої питльованої (І. Нечуй-Левицький); Маленька хитрість удалась: взявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко); Їх запросили ввійти, і всі увійшли необачно, Лиш Еврілох, відчувши лукавство, іззаду лишився (переклад Б. Тена); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручувався брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Вивчаєш роками у високій школі дипломатські хитромудрощі (О. Гончар); Аристарх Стурчак характер сильний, але суперечливий; у ньому відчувається і немилосердність, і непохитність, і мужицька хитринка (В. Логвиненко); Широко розтягнув (Тиміш) міхи баяна і, кинувши на дівчину карим оком, з лукавинкою запитав: — Весною інтересуєшся? (Я. Гримайло); Зробив (староста) виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині (Лесь Мартович); Целя читала той лист з чимраз більшим зачудуваннєм.. Хвилю вона думала, що весь той вступ — се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза, вимірена на викликаннє ефекту (І. Франко); (Харько:) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Кропивницький); На каторзі мені злодії розповідали багато про шулерську "працю", і мені тепер видно кожний виверт. Я вже програв шість карбованців (Д. Бузько); Викрутнями перебувається (М. Номис); Я писала її (відповідь) щиро і без жодних педагогічних штук (Леся Українка); Мене тепер ніхто не обтулить, я знаю їхні штучки (Ю. Яновський); — Тільки в мене без фокусів — попередив Килигей. — Помічу, що котрий валюту ковтне — одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам, це вже республіці належить (О. Гончар); Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. — Знов якісь фіґлі-міґлі! Знов ухиляються (старшини) від певних зобов'язань (З. Тулуб).

ВИ́ВЕРТ, у, ч.

1. розм. Вигадливий поворот, вигин, незвичайний рух кого-, чого-небудь.

І от якийсь легенький пантерячий скік [літака], виверт якийсь ледве помітний і ввесь ваш страх.., хоробрість ота ваша наниз посунулась... (Остап Вишня);

// Дуже крутий вигин (дороги, стежки і т. ін.).

Працюючи водієм єдиної колгоспної автомашини, він виявляв чудеса винахідливості, щоб змусити цей допотопний примус на латаних колесах торохтіти по вибоїнах і вивертах пальмірівських доріг (М. Руденко);

// перен. Відхилення від чого-небудь загальновизнаного, загальноприйнятого; химера, дивацтво.

Дяк ніколи не балакає з панночками звичайно, а завжди з вивертами, з вихилясами (С. Черкасенко);

// перен. Незвичайний вираз, зворот.

І тут же чемненько вивернули [бандити] йому кишені і, не знайшовши там ні цента, вилаяли з такими нечуваними вивертами, що “пан меценас” розреготався (П. Колесник).

2. перев. мн. Прийоми, до яких удаються, щоб домогтися чого-небудь, приховати щось і т. ін.; хитрощі.

Інші теж відмовились від коньяку, не вдаючись ні до яких вивертів, прямолінійно (В. Козаченко);

Робив [Берніс] різноманітні виверти, щоб довести вину підсудних у злочинах, про які їм ніколи навіть і не снилося (C. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

3. діал. Вивертень.

Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко);

Василь ішов скоро і за хвилю опинився над глухою долиною, в котрій літом стояло озерце дощової води, лежали виверти поторощених [потрощених] бурею дерев (Б. Лепкий);

Збирали в лісі дерева, в які вдарив грім – громовиці, вивернуті бурями – виверти (з наук.-попул. літ.).

4. у знач. присл. ви́вертом. Незвичайно, неприродно вигинаючись.

А тими дорогами “морські ластівки” [дельфіни] вивертом ходять і крають їх, дороги ті, гострими хвостами своїми (Остап Вишня);

Ліва рука його звисала якось вивертом: результат поранення (О. Гуреїв).

Ви́верт:

— дерево, вітром вивернене; місце, з якого вітер вивернув дерево [V]

— повалене бурею дерево [VIII]

— повалене вітром дерево [14]

— виверти: повалені бурею дерева [II,IV]

виверт (21, 445) – “повалене дерево”; [ІЦ-2006]

розм.

1) (чудацтво, дивацтво) vagary, eccentricity

2) (манірність) mannerism; affectation

3) (хитрощі) ruse, dodge, subterfuge, trick

будь ласка, без вивертів! — none of your games!

[wywert]

ч.

finta

див. вигин; жарт; хитрощі

Выкрут

выкрутас

Викрут, вимовка