П'ЯТЕРО

П'Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн.

П'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).

Возний сам, червоний, ніби квітка, Деньків по п'ятеро кружляє у тебе (Є. Гребінка);

Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула, а п'ятеро діток Бог дав: дві дівчини й три хлопці (Марко Вовчок);

При в'їзді в село п'ятеро плотників [теслярів] майстрували, докінчуючи, дерев'яну арку (Г. Хоткевич);

До іспитової зали впускали по п'ятеро , і Степан, дивуючись, слухав відповіді своїх чотирьох попередників (В. Підмогильний);

У ниж дома зосталося п'ятеро дітей, з яких найстаршій, Меланці чотирнадцятий рік (В. Винниченко);

Подався [Павлуша] на Миколаївську вулицю в кондитерську, з'їв одразу аж п'ятеро тістечок (А. Головко);

На возі нас п'ятеро (Ю. Збанацький);

Спочатку зазолотілися верхів'я дерев, а далі й окремі промінчики сонця продерлися крізь лісові нетрі, вихопили із мряки невелику галявину, де паслося п'ятеро стриножених коней (Ю. Винничук);

П'ятеро курчат.

【数】 五个, 五把, 五副(等)

Нас було п'ятеро 我们是五个人

П'ятеро синів 五个儿子

П'ятеро дітей 五个孩子

П'ятеро друзів 五位朋友

П'ятеро дівчат 五个小姑浪

П'ятеро коней 五匹马

П'ятеро дверей 五扇门

П'ятеро штанів 五条裤子

П'ятеро імен 五个名字

Five

їх було п'ятеро — there were five of them

[p'jatero]

pięcioro