ҐА́НОЧОК, чка, ч.
Пестл. до ґа́нок.
Заїхали ми перед ґаночок на двох дерев'яних стовпцях і з дерев'яними сходами, що тріщали й подавалися під ногами (Б. Лепкий);
Ось крила, дах, двері з ґаночком (В. Винниченко);
Підперли ґаночок старий Дбайливо білені колони, І сонце вранішнє червоне Їх орожевлює згори (М. Рильський);
П'ять дерев'яних, погнилих східців від дороги ведуть до невеличкого, розхитаного ґаночка (У. Самчук);
Невеличкi дерев'янi дверцята, що вели до пiдвалу, були приладнанi якраз пiд тим ґаночком, по якому солдати увiходили до своєї половини барака (П. Загребельний).
[ganoczok]
ч.
ganeczek
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до ґанок.