АГЛЮТИНАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Який характеризується аглютинацією (у 2 знач.).
До аглютинативних мов належать тюркські, фіно-угорські, тунгусо-маньчжурські, корейська, японська, частина індійських та деякі африканські мови (з наук. літ.);
У третіх препозитивних позиціях стоять здебільшого ті основи, які близькі до одиниць афіксоїдного типу і приєднуються до інших елементів за зразком аглютинативних морфем (з наук. літ.);
Аглютинативний характер угорської мови потребує певного розширення, декомпресії тексту під час перекладу (із журн.).
-а, -е.
1) біол. Прикм. до аглютинація 1).
2) лінгв. Який характеризується аглютинацією (у 2 знач.). Аглютинативні мови.
[ahl'utynatywnyj]
прикм.
aglutynatywny
(про мову) agglutinate