ШАБЕЛЬТАС

ШАБЕЛЬТА́С, а, ч., військ., заст.

Ремінь, на якому носили шаблю; портупея.

Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко);

Однією рукою Сірко погладжував густий, з щедрою проспанною вус, на другу накручував шабельтас недорогої, але тягнутої з доброї криці шаблі (Ю. Мушкетик).

ПОРТУПЕ́Я (плечовий або поясний ремінь, до якого пристібають холодну зброю), ШАБЕЛЬТА́С заст. Увійшов (командир) з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі (І. Багряний); Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко).

Піхви