АДСОРБУВА́ТИ, у́є, недок. і док., що.
1. фіз., хім. Поглинати, вбирати речовину із розчину чи газу поверхнею твердого тіла або поверхневим шаром рідини.
Гранульоване активоване вугілля ефективно адсорбує своєю пористою поверхнею хлор та леткі органічні сполуки із води (із журн.);
Під час зберігання цукор може адсорбувати сторонні запахи, вологу, внаслідок чого втрачає сипкість і утворює грудки (із журн.).
2. перен. Те саме, що збира́ти 7.
Це була спроба держави адсорбувати надлишкову готівку та затягнути її в офіційний обіг (із журн.);
У свою ідеологію я вкладаю передусім завдання адсорбувати все краще, що я бачив, щоб втілити це потім у реалії міста і таким чином спрямувати Львів у нову орбіту розвитку (з газ.).
I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док.: ввібра́ти (увібра́ти) (вбра́ти), всмокта́ти, всота́ти, погли́нути, натягну́ти, натягти́, ввісса́ти (увісса́ти). Щоб пір'я не вбирало воду, більшість водоплавних птахів змащують його жиром (з журналу); Ми з Юрком ллємо воду в лунку, а спрагла земля всмоктує її (О. Донченко); Грудки чорноземні молоду вашу кров всотали (П. Дорошенко); Вуглекислий газ поглинають зелені рослини; Для торгу ставила його (прядиво) натягувати вільгість (М. Стельмах); Танін.. благотворно діє на травний тракт завдяки здатності.. адсорбувати шкідливі речовини (з газети). — Пор. 1. наси́чуватися.
-ує, недок. і док., перех., фіз., хім.
Поглинати, вбирати поверхнею частинки газу або окремі складові розчину.
[adsorbuwaty]
дієсл.
adsorbować хім.
див. абсорбувати
To adsorb