П'ЄЗОЕЛЕ́КТРИКА, и, ж.
Електричне явище на гранях деяких кристалічних тіл, при якому під впливом деформації виникають електричні заряди.
П'єзоелектрика – це електричні заряди, що з'являються на гранях деяких кристалів під час їх стиснення (з наук.-попул. літ.).
Виникнення електричного заряду на гранях деяких кристалів (т.зв. п'єзоелектриків) при їх стисканні або розтягуванні вздовж однієї з кристалографічних осей; використовується у вимірювальних приладах, мікрофонах, програвачах; відкрита у 1880 франц. фізиками Жаном і П'єром Кюрі.
-и, ж.
Електричне явище на гранях деяких кристалічних тіл, коли під впливом деформації виникають електричні заряди і навпаки – під дією електричного струму кристали стискуються і розтискуються – вібрують.
[p'jezoelektryka]
ж.
piezoelektryczność
фіз.
piezoelectricity