АСЕ́МБЛЕР, а, ч., інформ.
Система програмування, яка включає мову програмування низького рівня і транслятор з цієї мови.
Вважається, що мови низького рівня складніші й потребують більш вузької спеціалізації програміста, бо програма, написана на асемблері для одного типу процесорів, виявиться не завжди придатною для роботи з іншими процесорами. З іншого боку, програми, написані на асемблері, є компактні та швидкі (з наук.-попул. літ.).
-а, ч.
Допоміжна програма у складі операційної системи для автоматичного перекладу вихідної програми, яка має бути виконана на ЕОМ, машинною мовою. Один із видів транслятора.
••
Абсолютний асемблер — асемблер, який обчислює абсолютні адреси у пам'яті ЕОМ.
Двопрохідний асемблер — асемблер, що виконує трансляцію початкової програми за два проходи.
Зворотний асемблер — програма, яка перекладає об'єктний модуль в еквівалентну програму мовою Асемблер.
Мова програмування низького рівня; наближена до внутрішньої машинної мови, тобто набору інструкцій процесора комп'ютера; також програма, що перекладає послідовність інструкцій мовою а. на машинну мову.