АБИ́-ТО, присл.
1. Як-небудь, недбало.
Він усе робить аби-то (Сл. Гр.).
2. Так собі, без потреби, без певної мети.
Я не знаю й досі, Нащо воно москалі ті Коси заплітали, Мов дівчата, та святеє Борошно псували? На іграшку, я думаю. Так собі, аби-то! (Т. Шевченко).
АБИ-ТО – АБИ ТО
Аби-то, присл. розм. Як-небудь, так собі. На Марину Карповну він не дуже задивлявся і слухав річ про неї теж аби-то (Панас Мирний); Він усе робить аби-то (Словник Б.Грінченка).
Аби то, спол. із займ. Одбери мені життя чим хочеш, аби то була почесна зброя (Леся Українка).
присл.
1) Як-небудь, недбало.
2) Так собі, без потреби, без певної мети.
If only
аби-то це була правда — if only it were true (the truth)