НАВЗА́ЄМ, присл., діал.
1. Взаємно.
Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (П. Загребельний);
Душа й розум справжнього, мислячого письменника живуть завжди у його героях. Такий відсвіт злагоди благотворний навзаєм (з публіц. літ.).
2. На заміну.
Усі свої знання він [Ковбик] черпав з уст свого улюбленця. За те навзаєм Ковбик збагачував Ховрашкевича газетно-журнальною інформацією (О. Чорногуз);
Беруть [сусіди і знайомі] у неї [Марії] Маврине молоко, привозять навзаєм міського хліба чи торта (В. Яворівський).
ВЗАЄ́МНО (проявляючись однаково з обох сторін стосовно один до одного), ОБОПІ́ЛЬНО, НАВЗА́ЄМ рідше. Зустріч двох колон, хай навіть пошарпаних,.. якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (О. Гончар); Вони.. мали в собі дар вірити в себе обопільно й любитися (О. Кобилянська); Скинула вона якось оком на Джаннотта, а він на неї, та й закохалися собі навзаєм (перекл. із Боккаччо).
присл., діал.
Взаємно.
[nawzajem]
присл.
nawzajem