КОМУ́З, а, ч.
Киргизький струнний щипковий музичний інструмент.
Кохана його почула, Почули всі дев'ять муз: То грає комуз Токтогула, Повстанця й поета комуз (Д. Павличко);
Комуз має дерев'яний корпус грушоподібної форми, що переходить у довгу шийку (з наук.-попул. літ.);
На комузі акомпонують співу (із журн.);
// У тюркомовних народів – металевий варган.
Залежно від матеріалу, з якого виготовляють інструмент (метал, дерево, бамбук, кістка), до слова “комуз” додають найменування цього матеріалу: наприклад, темир-комуз означає “залізний варган” (з наук. літ.).
-а, ч.
1) Киргизький струнний щипковий музичний інструмент.
2) Дагестанський язичковий музичний інструмент, подібний до гармоніки.