Я́КАТИ

Я́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Дуже часто згадувати себе (повторювати слово «я») під час розмови. [Гапка:] Я… Я… [Захарко:] Годі якати! Путнішого нічого не вигадаєш (Кроп., II, 1958, 147). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 635.