СУГУ́БО, книжн., заст.
Присл. до сугу́бий.
Дорошенко, сугубо цивільна людина, погано розбирався у чинах і рангах, але по мундиру побачив, що чин і ранг не малий (О. Іваненко);
Еней втілює а собі окремі риси українського національного характеру, зокрема відчайдушного, щирого в дружбі і грізного в бою козака-запорожця, але він не має сугубо індивідуальних, тільки йому притаманних рис (з наук. літ.).
1) уст. (вдвое больше) doblemente, particularmente (особенно)
2) (исключительно) especialmente
сугубо секретно — estrictamente secreto
Przysłówek
сугубо
szczególnie
dobitnie
doublement, foncièrement; excessivement; strictement
сугубо личное мнение — opinion foncièrement personnelle
Надто, понадто, вельми, дуже, подвійно, притьма, притьмом
• povýtce
• zvláště
Especially, particularly
Двоїсто, подвійно