АНАХРОНІЗМ

АНАХРОНІ́ЗМ, у, ч.

1. Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ.

Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом (Т. Шевченко).

2. Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток.

[Галя:] Адже справді, хто, окрім українського поета, напише так тепло про кохання, про те, як дівчина виглядає козаченька, який хоч і зробився анахронізмом, але не з вини поетів (В. Самійленко);

Після німецьких моторизованих і механізованих армій, що досі гасали по цій землі, розчавлюючи її та сповнюючи гуркотом моторів і лязкотом заліза, ця піша колона вражала, як анахронізм (І. Багряний);

Історично такі методи правління, як нацистські, є анахронізмом, який рано чи пізно буде зметений народом (з газ.).

анахроні́зм

• анахронізм

(від грец. 'ανά — проти, назад і χρόνος — час)

- помилкове або свідоме внесення в літ. твори хронологічних, соціально-побутових, культур.-істор. неточностей. А. трапляються у творах серед. віків, епохи Відродження, класицизму (так, у "Юлії Цезарі" В. Шекспіра є згадка про вежовий годинник, якого не могло бути у Старод. Римі). В реалістичній л-рі 19 — 20 ст., коли посилюється вимога істор. правдивості, А. сприймається як недолік твору. В романі Р. Іваничука "Мальви" (дія відбувається в 17 ст.) як деталь сільс. пейзажу змальовано квітучі соняшники. Тимчасом відомо, що соняшник з'явився на Україні лише в кін. 19 ст. Іноді А. виступають як своєрідна вольність поетична, один із складників літ. фантастики, жартівливий або гротесковий засіб (див. Гротеск). Як худож. прийом, вони сприяють глибшому розкриттю ідейного задуму твору (напр., казки-комедії Є. Шварца, драматургія Б. Брехта).

Н. І. Бернадська.

ПЕРЕЖИ́ТОК (те, що збереглося від минулого; застарілий погляд, уявлення тощо), АНАХРОНІ́ЗМ книжн.; ЗА́ЛИШОК перев. у мн., РЕ́ШТКИ мн., ОСТА́ЧА рідше, ОСТА́ТОК заст., ОСТА́ТКИ мн. заст. (те, що залишилося від минулого); РУДИМЕ́НТ книжн. (частина того, що зникло). Пережитки минулого; На часи, які описує Міцкевич (початок ХІХ ст.), наїзди були вже, власне, анахронізмом (М. Рильський); — Невпорядкованість міста, труднощі цієї зими — то все ще залишки старого хазяйнування (Т. Масенко); — А може, ся досада — рештки "рабства"? (Леся Українка); — Невже це в вас остача якихось бабських забобонів? (І. Нечуй-Левицький); Давно був такий світ, що, хто був більший розбійник.., тому й ліпше поводилося. Остатки цього світу ще завважаються досі (Лесь Мартович); Може, в нас ще лишилися деякі рудименти старої.. психіки (О. Довженко).

[anahronizm]

ч.

anachronizm грам.

Анахроні́зм, -му, -мові; -ні́зми, -мів

Anakronisme

Anachronism