АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж.
Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (І. Франко);
– Для народу стараємося, для нашої держави, – просто, без афектації продовжувала ланкова (В. Минко).
-ї, ж.
Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
[afektacja]
ж.
afektacja
Афекта́ція:
— неприродність, штучність у мові й поведінці [30]
Affectation; перен. pretension
Афекта́ція, -ції, -цією; -та́ції; -цій
Бажання; вимога, прохання