АБИ́НО

АБИ́-НО, спол. Щоб тільки, лише б тільки. І всі однаково заходять у покої, Аби-но з гаманцем… (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 3.