АВТОКОЛИВНИ́Й, а́, е́, фіз.
Те саме, що автоколива́льний.
Періодичність коливань в’язкості системи при ізотермічній витримці приводить до висновку про автоколивний характер процесу топлення зразка (з наук. літ.).
-а, -е.
Стос. до автоколивання. || Який піддається автоколиванню.