АЛЬВЕО́ЛИ, о́л, мн. (одн. альвео́ла, и, ж.), анат.
1. Міхурці в легенях на кінцях найтонших розгалужень бронхів, куди проходить повітря під час дихання.
У легенях людини, у найдрібніших альвеолах відбувається основний газообмін організму (з наук.-попул. літ.);
При вдиху кисень із повітряним потоком рухається в напрямку до альвеол, а при видиху вуглекислий газ, невикористані кисень та інертні гази рухаються у зворотному напрямку – від альвеол до навколишнього середовища (з наук.-попул. літ.).
2. Заглиблення в щелепах, де містяться корені зубів.
Зв'язок кореня зуба з альвеолою щелепи здійснюється волокнами кореневої оболонки (з навч. літ.).
-ол, мн. (одн. альвеола, -и, ж.), анат.
1) Міхурці в легенях на кінцях найтонших розгалужень бронхів, куди проходить повітря під час дихання.
2) Ямки в щелепах, де містяться корені зубів.