Значение слова "АТЕСТАТ" найдено в 24 источниках

АТЕСТАТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АТЕСТА́Т, а, ч.

1. Свідоцтво про закінчення навчального закладу.

Попереду ще був випускний вечір, вручення атестатів і медалей (О. Донченко);

Сашко атестат одержав з відзнакою (В. Кучер);

// Свідоцтво про присвоєння вченого або спеціального звання.

Атестат доктора наук;

Атестат старшого наукового співробітника.

2. Документ на право одержання грошового чи речового забезпечення військовослужбовцем або членами його сім'ї.

Грошовий атестат він уже оформив на неї [матір] (В. Кучер).

3. Посвідчення про проходження служби; рекомендація з попереднього місця служби.

Петушек – .. іноземний спеціаліст з похвальними атестатами видатних хімічних фірм (Ю. Шовкопляс).

4. перен. Взагалі характеристика, відгук.

[Лікар:] Старий кавалер – то так, все одно, як старий собака. [Любов:] От так атестат старим кавалерам! (Леся Українка);

– Бій, бій – це для нас найкращий атестат, – провадив далі Самієв (О. Гончар).

(1) Атеста́т зрі́лості, іст. – документ про закінчення середньої загальноосвітньої школи.

Віталій Калмиков за якийсь тиждень мав вже одержати .. атестат зрілості (Ю. Смолич).


найдено в "Толковом словаре русского языка"
АТЕСТАТ АТТЕСТАТ, аттестата, м. (от латин. attestor - свидетельствую). 1. Письменное Свидетельство об окончании учебного заведения (устар.). 2. Свидетельство о прохождении службы; рекомендация с места прежней службы. При поступлении на новое место от него потребовали представления аттестата. 3. Документ с указанием происхождения породистых животных (спец.). Аттестат зрелости (дореволюц.) - удостоверение об окончании гимназии. Конкурс аттестатов (дореволюц.) - прием в высшие учебные заведения без экзаменов, на основании отметок в аттестатах.



найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Свідоцтво про закінчення навчального закладу. || Свідоцтво про присвоєння вченого або спеціального звання. Атестат старшого наукового співробітника.

2) Документ на право одержання грошового чи речового забезпечення військовослужбовцем або членами його сім'ї.

3) Посвідчення про проходження служби; рекомендація з попереднього місця служби.

4) Взагалі характеристика, відзив.



найдено в "Словаре иностранных слов русского языка"
АТЕСТАТ
(Антестат?) (лат.). Участвующий в каком-нибудь торжественном акте у древних римлян.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, ч. 1》 Свідоцтво про закінчення навчального закладу.
|| Свідоцтво про присвоєння вченого або спеціального звання. Атестат старшого наукового співробітника.
2》 Документ на право одержання грошового чи речового забезпечення військовослужбовцем або членами його сім'ї.
3》 Посвідчення про проходження служби; рекомендація з попереднього місця служби.
4》 Взагалі характеристика, відзив.

найдено в "Словнику іншомовних слів"
атестат; ч. (лат., підтверджую, посвідчую) 1. Свідоцтво про закінчення навчального закладу, присвоєння вченого ступеня чи спеціального звання. 2. Документ на право одержання грошового чи речового забезпечення. 3. Посвідчення про проходження служби; рекомендація з попереднього місця служби. 4. Характеристика, відзив.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
атеста́т (від лат. attestor – підтверджую, посвідчую) 1. Свідоцтво про закінчення навчального закладу. 2. Посвідчення про забезпечення продовольством і грішми військовослужбовців. 3. Посвідчення членові сім’ї військовослужбовця, який перебуває в діючій армії, на одержання щомісячного забезпечення.
найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (посвідка) certificate

атестат зрілості — school leaving certificate

2) (службовий) testimonial, reference; (рекомендація) recommendation


найдено в "Українсько-польському словнику"

[atestat]

ч.

atestat

атестат зрілості — matura


найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. аттестат (від латин. attestor — посвідчую) — офіційний документ, що видається державними органами і засвідчує певний юридичний факт (напр., А. про закінчення навчального закладу, А. про присвоєння кваліфікації).
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 毕业证书, 文凭

Атестатпро середню освіту 中学毕业证书


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. родуаттестат


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Свідоцтво, посвідка, диплом, див. сертифікат


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
свідоцтво, диплом, посвідчення; (зрілости) ІД. г. матура; П. характеристика, рекомендація, відгук про.
найдено в "Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)"
-а m świadectwo, zaświadczenie ~ зрілості świadectwo dojrzałości
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Атеста́т, -та, в -ті; -та́ти, -тів


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
атеста́т іменник чоловічого роду
T: 92