Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
ЯРЛ, а, ч.
У давніх скандинавів – впливова людина; пізніше – в середньовіччі намісник провінції або найвищий королівський урядовець.
Він випнув свої широкі груди, повів плечима. Варяги схвально загули, їм подобався цей молодий ярл своєю прямотою (П. Загребельний);
Отоді й допустився князь тяжкої помилки в своїх діях. Вважаючи, що назавжди покінчено з нападами на Київ, одмовив Еймундові, який вимагав підвищення платні варягам, навіть посміявся з ярла, коли той став залякувати князя (П. Загребельний).
-а, ч., іст.
1) У середньовічній Скандинавії – знатна людина; згодом – керівник області чи кількох областей, що підпорядковувалися безпосередньо королю.
2) У Швеції у 12-13 ст. – титул головнокомандувача на морі.
У скандинавських племен впливова людина, вождь дружини або флоту вікінґів; пізніше намісник провінції або найвищий королівський урядовець у середньовічних скандинавських державах.
[jarł]
ч.
jarl