АЕРОНА́ВТ

АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець. Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (Хімія, 7, 1956, 35); Над Північним океаном, В гострій, птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (Рильський, II, 1956, 142). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 22.