I. ПОСПІВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,

I. Поспівати, ва́ю, єш, сов. в. поспіти, пію, єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28. 2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714. 3) = Постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144. II. Поспівати, ва́ю, єш, гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 366 - 367.