Значение слова "АБДУЛЖАЛІЛОВ ФАЗІЛЬ АПАСОВИЧ" найдено в 1 источнике

АБДУЛЖАЛІЛОВ ФАЗІЛЬ АПАСОВИЧ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

АБДУЛЖАЛІ́ЛОВ Фазіль Апасович

• АБДУЛЖАЛІЛОВ Фазіль Апасович

(1.III 1913, с. Кангли, тепер Мінераловодського р-ну Ставр. кр. — 3.VI 1974, Черкеськ Карач.-Черкес. а. о.)

- ногайський рад. письменник, основоположник ногайської рад. л-ри. Член КПРС з 1940. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1961 Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Автор зб. віршів "Шумить Кубань" (1955), повістей про минуле й сучасне життя ногайського народу ("Родина сильних", 1950; "Асантай", 1956). У романі-дилогії "Бурхливий потік" (1959) і "Добра нива — у колективу" (1966) відтвор. соціальну боротьбу в аулах у період колективізації. Переклав кілька творів Т. Шевченка. Окр. твори А. перекл. М. Братан і В. Бойченко.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Теплі скарби. Сімферополь, 1972; Рос. перекл. — Семья сильных. Черкесск, 1956; Кубань — моя песня. Черкесск, 1957; Крутые повороты. Ставрополь, 1962; На берегу Аксу. Черкесск, 1966; А цветы жили... Черкесск, 1971; Когда приходит весна. Ставрополь. 1972.

М. А. Худієв.


T: 36