АВГУСТИНЦІ

(лат.) ченці католицького ордену Римо-католицької церкви, що виник в Італії у 12 ст. Його статут грунтувався на основі оригіналів творів єпископа Гіппону (Північна Африка) Августина Блаженного і був остаточно затверджений папою римським Олександром IV в 1256 році. У середині 15 ст. орден налічував 30 тисяч членів і мав близько 2 тисяч чоловічих та жіночих монастирів. Членом ордену Августинців був Мартін Лютер. У 16-17 ст. августинці займались місіонерською діяльістю в Китаї, Японії, Африці та Америці. Сьогодні орден налічує близько 5 тисяч членів. Див. також: Августинський орден

августи́нці (лат. augustiniani) ченці католицького ордену, що утворився в Італії в 13 ст.; статут його складений на підставі творів ранньохристиянського богослова Августина.

-ів, мн. Ченці католицького жебручого ордену, що постав у Італії в 13 ст., в основу статуту якого покладені твори християнського богослова Августина Блаженного.