У стародавніх рим. будинках центр. приміщення, освітлюване крізь отвір у даху (комплювій), під яким був розташований басейн з дощовою водою (імплювій); у ранньохристиянських базиліках відкрите подвір'я перед входом (нартекс) із збірником на воду посередині.
-а, ч.
У давньоримських будинках – приміщення з верхнім освітленням, в яких приймали гостей.
[atrium]
ч.
atrium архіт.
В античному римському будинку головне приміщення з верхнім освітленням [XIII]
(анат.) передсердя