По кількох скоках вона спинилась на доріжці, піднісши мов з металу виковану струнку ніжку, й дивилась з німим запитом очима, неначе підмальованими антимонієм...(Н. Королева).
розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант! Діяти відповідно до вимог статутів, не розводити антимонію (М. Ю. Тарновський); — Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо? — колихнувся натовп (О. Гончар).