Значение слова "ЗАРУЧЕНИЙ" найдено в 11 источниках

ЗАРУЧЕНИЙ

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. заручений, -ного, ч.; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити.
|| у знач. ім. заручений, -ного, ч. ; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[zaruczenyj]

прикм.

zaręczony

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктиввід слова: заручитипомолвленный

найдено в "Словнику церковно-обрядової термінології"

ім. Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд заручин; обручник

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【形】 订婚的; 许嫁的

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Зару́чений, -на, -не