АБСУРДИ́СТ, а, ч.
1. Представник, прихильник абсурдизму.
Для абсурдиста все розвалюється, включаючи його власну філософію; для християнина все взаємопов'язано і відповідає одне одному, включаючи речі несумісні (з наук.-попул. літ.);
Прийнято вважати, що предтечею абсурдистів був А. Жаррі з його гротескними комедіями, написаними на рубежі XIX – XX століть (з наук.-попул. літ.);
Своїми драматургійними попередниками абсурдисти вважали трагікомедії А. П. Чехова, театр парадоксу О. Уайльда та Б. Шоу, символістські п'єси А. Стрінберга та Ф. Ведекінда (з навч. літ.).
2. Людина, схильна до абсурдних учинків.
Алогісти і абсурдисти, на відміну від інших людей, ігнорують загальноприйняту логіку і не дотримуються розумно обґрунтованої доцільної раціональності (із журн.);
Він назвав цього політика популістом і абсурдистом (з газ.).
Абсурди́ст
Абсурдист ← абсурд у/у
Особа, пов'язана з абсурдом (у діях, ознаках якої є абсурд або яка є “автором” абсурду).
… Мрожек … – абсурдист (СК, 112/95, с. 4).
-у, ч.
Прибічник абсурдизму, представник театру (драматургії, літератури) абсурду.
мист.
absurdist