АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово). — Недок.: арешто́вувати, заарешто́вувати, забира́ти, бра́ти, затри́мувати, заде́ржувати, лови́ти, хапа́ти. Його.. арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян); Самболотський заарештував Клима як заколотника і відправив до поліцейської дільниці (В. Логвиненко); — Де ти волочишся? — Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали (М. Коцюбинський); — І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (І. Ле); Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний); — Данькові розкажи про мене.. Передай, що бачила мене й мою розвідку. Тільки скажи, що однаково їм мене не піймати (О. Гончар); Вже майже рік лютує юнак, і нездібні вороги зловити його (М. Хвильовий); Приходить старий.. сусіда дуже збентежений і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (Леся Українка); Аж на десяту ніч добрався до якоїсь маленької станції... Там і злапали мене жандарми (Є. Кравченко).
АРЕШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
1. Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі.
Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію “Друга” арештовують (М. Коцюбинський);
У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів одібрали наган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян).
2. юр. Накладати арешт (у 2 знач.).
Арештовувати рахунок у банку.
(1) Арешто́вувати / арештува́ти судно́ (літа́к, автомобі́ль) – затримувати судно (літак, автомобіль і т. ін.) за яке-небудь правопорушення.
За повідомленням журналістів, у Канаді арештували український літак “Руслан” (з газ.).
недок. арештовувати, док. арештувати
to arrest, to detain; to take into custody (in charge); (накладати арешт на майно, грошовий вклад та ін.) to attach, to distrain, to distress, to seize, to sequestrate
-ую, -уєш, недок., арештувати, -ую, -уєш, док., перех.
Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі.
[aresztowuwaty]
дієсл.
aresztować
Ув'язнювати, ув'язнити, поув'язнювати, замикати, замкнути, позамикати
【未】 逮捕, 拘捕, 拘留, 监禁
Арешто́вувати, -то́вую, -то́вуєш; арешто́вуй
Arrestera
Arrestere
Arrestere