ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І. Франко); Вона схилила головку на материне плече і перебирає в неї на шиї дукати (П. Куліш); — Баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник); Хрестів усяких, дукачів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські реали (П. Панч).
-а, ч., заст.
Дукач (у 1 знач.).