АНІТЕЛЕНЬ

АНІТЕЛЕ́НЬ, пред., розм.

Варіант слова нітелень, уживаний для підсилення; ні слова, ні звуку.

І всі уряд поставали, Ніби без'язикі – Анітелень (Т. Шевченко);

Тільки перед татарами – анітелень про те, що Настя його наречена (З. Тулуб).

НІТЕЛЕ́НЬ у знач. присудка і предик., розм. (про мовчання кого-небудь: мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку), АНІТЕЛЕ́НЬ підсил. розм., НІЧИЧИ́РК розм., АНІЧИЧИ́РК підсил. розм. Про ці свої мрії хлопчина Торочив худобі весь день. Нічого не вдієш, скотина!.. Пасеться собі й нітелень (С. Воскрекасенко); В школі — нічичирк! (Дніпрова Чайка); — Заляжте там, мов неживі, анічичирк! (Панас Мирний).

див. мовчати