АСФАЛЬТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до асфальтува́ти.
Ми звернули з погано асфальтованої доріжки на зелену траву (з газ.);
// у знач. прикм.
Чотирма поверхами нижче, на асфальтованому дні двору, стиснутого високими стінами, було майже темно (Б. Антоненко-Давидович);
Асфальтована дорога, обсаджена яблунями й черешнями, в'ється в підгір'я (В. Кучер);
// асфальто́вано, безос. пред.
Значну роботу проведено щодо впорядкування міста. Багато доріг асфальтовано, вулиці освітлені (із журн.).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до асфальтувати. || асфальтовано, безос. присудк. сл.
[asfal'towanyj]
прикм.
asfaltowany будівн.
Paved with asphalt