КОСЯЧО́К², чка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до кося́к² 1, 2.
Гнат наглядів у лощині, за верству від могили, невеликий косячок коней (А. Кащенко);
Омелько .. назвав їй урочище, де мав випасати свій косячок (Ю. Логвин);
Видно було .. рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Григір Тютюнник).
2. розм. Зменш.-пестл. до кося́к² 3.
До озерця невеличким косячком прилетіло кілька чирят (М. Стельмах).
КОСЯЧО́К³, чку́, ч., розм.
Зменш.-пестл. до кося́к⁴.
Треба заспокоїтися, викурити косячок, прийти до тями, розслабитись (А. Кокотюха);
Клавішник .. покурював анашу й обіцяв, що колись дасть і Цюруку потягнуть косячок (В. Діброва);
На столах поряд із залишками шампанського з'явилися пляшки горілки, в повітрі запахло косячками, художники скупчилися біля ватри (І. Роздобудько);
Марла притоптала щойно викурений косячок (І. Карпа).
-чка, ч.
Зменш. до косяк.
див. цигарка