А́ГРУС

А́ГРУС, у, ч. 1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами. Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував агрусу та порічок на грядках (Вовчок, VI, 1956, 223); Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та агрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Л. Укр., III, 1952, 574); Агрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічур.., 1955, 81). 2. збірн. Ягоди цієї рослини. Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за агрусом, вишнями (Н.-Лев., III, 1956, 223); Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, агрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колг. Укр., 7, 1956, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 18.